Канцелярський клей від нагару на каструлях та сковорідках використовували ще наші бабусі. Іншого виходу у них не було, адже єдиним засобом побутової хімії, який продавався в магазинах, були темно-коричневі бруски мила з видавленими цифрами «72%». Про спеціалізовані гелі та порошки залишалося тільки мріяти, але люди не здавалися і винаходили дієві способи для приведення кухонного начиння в порядок.
Інгредієнти
Зміст статті
Згідно з рецептами, які збереглися ще з часів раннього СРСР, розчин для очищення посуду складався лише з чотирьох компонентів:
- силікатного клею – знадобиться один великий флакон об’ємом 200 мл;
- кальцинованої соди (не слід плутати її з каустичною содою, інакше не уникнути біди, а також з содою харчовою, яка не дасть необхідного ефекту) у кількості 250 г;
- господарського мила (того самого, темного, з неприємним запахом) – буде достатньо одного бруску;
- відра води (10 л).
Також у процесі роботи була потрібна велика металева ємність, бажано не емальована всередині. Втім, як показує досвід попередніх поколінь, шар емалі ушкоджується, тільки якщо неакуратно завантажувати та вивантажувати важкий посуд.
Для розмішування розчину потрібна чиста палиця. Можна підібрати або відламати гілку з дерева або використовувати непотрібну ложку з довгою ручкою, якщо її не шкода викинути.
Правила безпеки
Самі по собі інгредієнти, що використовуються в рецепті, відносно безпечні для людини та домашніх тварин, якщо не вживати їх у їжу та не вдихати. Є мило, клей або соду, звичайно ж, ніхто не буде, а ось надихатися їх парами під час варіння розчину цілком реально. Тому перше і головне правило – приступати до роботи, тільки якщо у приміщенні відчинені вікна. Працююча витяжка та примусова вентиляція будуть плюсом.
Не завадить і респіратор. Люди, чутливі до чистоти повітря, навряд чи зможуть бути поруч із нагрітим розчином без додаткового захисту дихальних шляхів.
Про всяк випадок слід прибрати з приміщення дітей та тварин. По необережності вони ризикують обпектися лужним окропом.
Приготування розчину
Місткість, підготовлену для чищення кухонного начиння, ставлять на плиту і заповнюють водою не більше ніж наполовину. Кількість інгредієнтів перераховують відповідно до використаного об’єму рідини, після чого починають готувати розчин:
- Мило натирають на тертці та висипають отриману стружку в ємність із водою. Туди ж відправляють соду та виливають канцелярський (силікатний) клей.
- Ретельно розмішують усі ціпком доти, доки розчин не нагріється і не набуде однорідної консистенції.
- Посуд із шаром нагару занурюють у ємність і кип’ятять доти, поки чорнота не почне відвалюватися від бортиків та дна. Залежно від того, як давно утворився нагар, і від його товщини на це піде від півгодини до трьох годин. При тривалому варінні потрібно періодично доливати воду, що випарувалася.
- Після закінчення процесу плиту вимикають, а посуд залишають у розчині до остигання.
Трапляється, що навіть після кількох годин виварювання на каструлі чи сковороді залишається нагар. Це свідчить про те, що він надто міцно в’ївся у поверхню металу і тепер не обійтись без фізичної праці. Поки шар розм’якшений, його можна спробувати зіскребти ножем. Металева губка в такій справі не сильно допоможе, оскільки застаріла бруд їй «не по зубах»; до того ж, нагар, що зчищається тонкими шматками, застряє між спіральками скребка та ускладнює роботу.
Також можна провести повторне кип’ятіння посуду, додавши до вже наявного розчину ще одну дозу інгредієнтів, тобто зробивши його більш концентрованим.
Варіанти рецептів
На просторах інтернету можна зустріти безліч варіацій описаного вище рецепту. Не всі з них однаково ефективні, а деякі зовсім непотрібні:
- Розчин, що складається лише з води та клею, гірше розчиняє жири, ніж той, куди входять усі інгредієнти. А заміна силікатного клею звичайним ПВА геть-чисто позбавлена сенсу і зводить нанівець старання господині привести посуд у порядок.
- Виняток господарського мила з розчину ускладнює очищення сильно забрудненого начиння.
- Застосування гідрокарбонату натрію (звичайної соди, яка використовується в кулінарії) замість карбонату натрію (кальцинованої соди) знижує лужність розчину, що також заважає нормальному розм’якшенню нагару.
- Але найстрашніша помилка виникає внаслідок схожості назв кальцинованої та каустичної соди. Остання – це їдкий технічний натр. Речовина належить до другого класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Каустична сода спричиняє хімічні опіки при попаданні на шкіру та сильну корозію металів при тривалому контакті з ними.
Для якого посуду цей спосіб не підходить?
Не всі каструлі та сковороди можна очистити кип’ятінням у клейовому розчині.
Пошукати інше рішення слід для посуду, який:
- має незнімні ручки з дерев’яними вставками – воно розбухне від води, а лакове покриття відвалиться. Аналогічно справи з кістяними набалдашниками на ручках і кришках – вони стануть шорсткими і негарними;
- має бути блискучою. Після чищення доведеться витратити багато часу на шліфування металу, щоб поверхня знову стала дзеркальною;
- покрита антипригарним шаром (у тому числі тефлоновим) – виварювання в лугу призведе до втрати основних його якостей, а їжа почне посилено прилипати до дна, навіть якщо смажити у величезній кількості олії.
Алюмінієве начиння добре переносить розправу лугом, але втрачає оксидну плівку, яка захищає метал від руйнування. Згодом від контакту з повітрям вона відновиться, але краще, не чекаючи цього, кілька хвилин прокип’ятити посуд у чистій воді.
А ось перш ніж почати чистку старого чавунного казанка чи сковороди, варто замислитись. Чорний шар на них – це не нагар, а природне антипригарне покриття, яке формувалося роками. Розчин роз’їсть його за лічені хвилини, натомість на відновлення доведеться витратити щонайменше півроку. Крім цього, чавун сильно іржавітиме після контакту з лугом.
Отже, відмити сковороду, сотейник або будь-яке інше начиння, яке за недоглядом господині втратило привабливий вигляд, не складе труднощів при дотриманні правильних пропорцій лужного розчину. Після того, як чистка буде завершена, посуд слід прополоскати водою із засобом, що використовується для щоденного миття посуду. Ті предмети, яким це не зашкодить, варто прожарити на вогні – це повністю усуне неприємні запахи, які посуд міг увібрати під час чищення.